Так одразу на запитання, чому вирішили підписати контракт зі Збройними Силами України, відповіли двоє молодих, закоханих людей Василь та Христина Крупенні. Зосереджений погляд, виважене кожне слово… Симпатичний буковинець та чарівна львів’яночка не так давно одружилися, але не їхали у дорогу весільну подорож, не особливо насолоджувалися «медовими місяцями» – в країні триває війна, а отже, вона потребує професійної армії і молодих військових. Тай вперше зустрілися і познайомилися ці двоє на Львівщині, у самих Старичах, де розміщений навчальний центр, в якому свого часу навчався й служив Василь і досі служать Христинині родичі.
– Я вже частково встиг віддати Україні свій чоловічий обов’язок – рік строкової служби та чотири рази підписував контракт на піврічний термін, – розповідає Василь Крупенний. – Минулого року в травні лишень звільнився, але «запасним» не хочу бути. Наша спільна родинна мрія – військова кар’єра, тож зараз у армії служитимемо вже разом.
Зрозуміло, особливого навчання Василеві не потрібно, його військова професія – водій (у цивільному житті працював би електромонтером). Але вдосконаленню, каже, меж немає. А ось Христина мусить серйозно навчатися. Молода жінка має освіту бухгалтера-програміста, та знайти пристойну роботу,та ще й з непоганою зарплатнею, зараз непросто.
На контрактну службу погодилася без вагань. Тим більше, що в її рідному Яворівському районі, в Старичах, на військових посадах трудяться її близькі, тож сподівається після навчання працювати кухарем. Або, якщо буде місце, попроситься до штабу.
Тримаючи коханого за руку, дівчина хитро посміхається – мовляв, сама не зогледілася, як переманила чоловіка на свою малу батьківщину… Василь ніжно обнімає дружину: щастя, що військове керівництво йде назустріч молодим родинам!
Як пояснюють у обласному військовому комісаріаті, на Львівщину Василь з Христею поїдуть з особовими справами і приписами до військової частини. Там вони пройдуть додаткове медичне обстеження на придатність і лише опісля отримають формений одяг та їх зарахують до списків частини. Далі, їм визначать відповідні підрозділи і розпочнуться навчання в центрі та пов’язані з ним будні.
Командування дозволить молодятам самостійно вирішити, де вони будуть проживати: на території військової частини в сімейному гуртожитку, де зазвичай сім’ї отримують окрему кімнату, чи винайматимуть помешкання поза межами військової частини.
По закінченні навчального центру Василь та Христина, за умови відповідності всім необхідним критеріям, остаточно визначатимуться, де служитимуть.
Наразі, за їх словами, обоє мають письмову згоду з військової частини, що дислокується в Чернівцях . Тож якщо під час навчання не виникне іншого бажання, подружжя потрапить саме до Чернівців. Зараз батальйон, про який йдеться, перебуває в районі проведення Операції об’єднаних сил, а по закінченні несення там служби прибуде на ротацію до місця постійної дислокації в Садгірський район.
…Краще, звісно, аби війна на Сході закінчилася, і надалі армійці виконували військові завдання на мирній території. Однак якщо Україна покличе, Василь і Христина готові вирушити захищати її разом з побратимами по службі.
Наталія Брянська, газета “Буковина”
Ukrainian
Залишити відповідь