Найсвіжіші новини Чернівців та Буковини

Суспільство

Буковинська письменниця та феміністка 19 століття

Про перекладачку, письменницю та громадську діячку Євгенію Ярошинську

Людина з надзвичайною силою волі, величезним ентузіазмом та впевненістю в майбутньому. Вона належала до самостійних людей, які можуть подбати як про себе, так і про інших. Її порівнювали з Кобилянською, хоча самобутності їй хоч відбавляй.

Євгенія Ярошинська народилася 18 жовтня 1868 року в селі Чункові Кіцманського повіту на Буковині. Батько майбутньої письменниці вчителював у місцевій школі. У сім’ї Ярошинських було двоє синів і дві доньки, але батьки більше піклувались про хлопців, адже ті мали бути головними у сім’ї. Їм забезпечують вищу освіту, а дівчат залишають вдома, навчаючи французької мови, гри на гітарі та фортепіано. Цього вважали достатнім для дівчини. Її змалечку виховували як домогосподарку, яка буде опікуватися домом, дітьми і завжди буде «за своїм чоловіком». Саме так і проходять дитячі роки Ярошинської. Сама письменниця зі сторінок першого випуску журналу «Наша доля» у 1893 року звертатиметься до читачів щодо цього: «…єсли би природа була вправді сотворила жінку лиш на кухарку тай на няньку, то не булаби єї обдарила висшими духовими здібностями, котрі не раз перевисшають мужескі. З сего послідного виходит, що жінки можут ставати разом з мужчинами на арену студій, можут разом з ними боротись о пальму досконалости. Теперішна залежнісь жінок походит не з їх нездібности, а з пересудів, через котрі не допускано жінок до висшої науки, показуючи їм все ті мужчинами по вигадувані природні права, котрі привязуют жінку на віки до печи…».

Через 6 років після народження дівчинки Ярошинські переїжджають до села Брідок. Родина має хороші стосунки із місцевим населенням. Євгенія з дитинства бачила, як селяни постійно зверталися до її батька за порадою, просили допомогти з написанням листів, читанням газет тощо. Зазвичай, письменниці чи письменнику треба шукати матеріал для праці, але у випадку Ярошинської – персонажі й сюжети приходили самі ще з дитячих років.

Початкова грамота вдома і шість класів Чернівецької гімназії, де викладання велося німецькою мовою – були всією освітою. Удома дівчинка спілкується із батьками українською. Оскільки Євгенія не мала можливості навчатися в університеті й таким чином втамовувати свій інтелектуальний голод – вона багато читає. Зокрема Ґете, Шиллера, Ґейне, Байрона, Мільтона, Шекспіра, Гюґо, Мольєра та інших.

Ще з юних років дівчина робить перші кроки у літературу: у 1884 році в одному з німецьких часописів друкують твір Євгенії “Жіноче серце”. Редакція дала схвальну оцінку тексту та надалі заохочувала Ярошинську до літературної праці. Але у 1885 році починає виходити газета “Буковина”, редактором якої є Юрій Федькович. Саме вона стане важливою для  становлення Ярошинської як письменниці. «В мені пробудилась національна самосвідомість, я сказала, що краще трудитись для свого народу, як для чужого, і під впливом таких думок написала повісточку: “Уроєна слабість” (1886), котру “Буковина” видрукувала…», – говорила Євгенія.

Відтоді національний елемент стає невід’ємною частиною її мислення, устремлінь та загалом змістом життя. Уся її праця була підпорядкована завданню якомога глибше пізнати свій народ: його історію, мову, культуру й літературу, аби врешті виписатись і пробудити у свого народу національну гідність. Авторка активно збирає фольклор.

Фото з сайту https://genderindetail.org.ua

Так як вищої освіти дівчина не мала, а її батько був учителем, то вона вирішує піти по його стопах. Спочатку Ярошинська отримує посаду молодшої вчительки в школі у рідному селі Брідок, яку на той час очолював її батько. Навчає дітей не тільки грамоти, а й вишиванню, в’язанню, поступово завойовує дитячу прихильність і повагу батьків своїх вихованців.

У травні 1896 року Євгенія складає кваліфікаційний іспит і стає дипломованою вчителькою, здобувши право викладати німецькою й українською мовами. Згодом працює в селі Раранче (нині Рідківці Чернівецької области). Вже тоді педагогиня говорить про право українців Буковини вчитися рідною мовою, про право дівчат на таку ж освіту, як отримують хлопці. Живучи переважно в селі, Ярошинська помічає залежне економічне становище місцевих жінок, про що пише в листах. З того часу і починається боротьба Євгенії за права жінок.

Після початку роботи у школі  Ярошинська ніяк не може лишитися осторонь феміністичного руху. Разом із Наталією Кобринською, Ольгою Кобилянською й іншими представницями тодішнього феміністського руху вона закликає жінок боронити рівні з чоловіками права. У статті «Чого нам боятися?» Євгенія пише: «Берім ся одже жінки до тої борби з веселим не засмученєм серцем, бо в борбі показує ся сила, приходит самосвідомість, а як щасливі будемо колись, єсли зможемо собі сказати: “Виборолисьмо собі рівноправність, не будемо вже жити в півсоню, але будемо мати талісман, котрий нам не лиш задоволенє, але і поважанє мужчин на завше забезпечит, а тим є щира, невтомна праця!”».

Водночас письменниця звертається й до чоловічої статі, намагаючись пояснити, чому жіноча освіта важлива і для них: «А мужчини не мают чого против жіночої просвіти і самостійности виступати. Бо чиж не приємніше розмовитись о наукових річах з розумною жінкою, як плести єї через цілий час нісенітниці, о єї гарних очах, руках, устах… і тисячі тим подібних дурниць, що несодержають зернятка правди, а говорять ся так аби час забити. І ще одна користь вийде для мужчини з самостійности жінок, бо тогди кожний буде знати, що дівчина з становиськом виходит за нього з чистої любови…»

Окрім того, саме бачення боротьби жінок за свої права стає основою багатьох творчих доробків Ярошинської. Її героїні сильні, борються за свої честь і гідність, йдуть до мети, попри всі перешкоди. Саме через такий творчий контекст Євгенію порівнюють із Ольгою Кобилянською.  

Учасники та учасниці з’їзду українських письменників з нагоди 100-річчя виходу в світ «Енеїди» Котляревського, 1898 р. Євгенія Ярошинська друга в 1 ряду. Фото з сайту https://uk.wikipedia.org

Оскільки Україна не мала незалежності, боротьба жінки за свої права й незалежність часто йшла паралельно з розумінням того, що треба виховувати в населення й національну свідомість. Як педагогиня пані Євгенія добре розуміє, що без належної освіти неможливо пробудити свідомість, а без усвідомлення жінкою її прав жодного руху вперед не буде.

В одній із своїх повістей «Перекинчики» авторка порушує багато актуальних та важливих питань, проте твір справляє таке сильне враження на суспільну верхівку, що публікацію його в газеті «Буковина» доводиться припинити. Редактор Лев Турбацький просить вибачення перед Ярошинською і припиняє публікації: «Повість далі публікувати ми не можемо. На мене зробила вона дуже добре вражінє, і я тому почав єї містити. Тим часом уже перша сцена між протопопихою і о. Моцаном викликала між православними обуренє. Напали на нас з усіх боків, так що тутешні проводирі зажадали від мене рукопису, щоб прочитати дальшу часть повісті, і рішили в кінці повісті надалі не друкувати з чисто політичних причин».

Іван Франко і Володимир Гнатюк підтримують письменницю, видають повість окремою книжкою під назвою «Перекинчики» накладом Українсько-руської видавничої спілки.

Разом із Наталею Кобринською Ярошинська обговорює не тільки необхідність права на вищу освіту для жінок, а й потребу у створенні «охоронки» (прототип дитсадків), спільних кухонь, щоб розвантажити жінку від частини побутових обов’язків.

Можна помітити, що Євгенія встигала боротися за права жінок, не оминаючи літературну діяльність. За порадою старшої товаришки Ярошинська планує видати велику збірку вибраних творів. А між тим всім бували й курйозні випадки у її творчому житті: гостюючи в Кобринської, Ярошинська на її прохання каліграфічно переписує оповідання господині «Весна» і «Осінь» для редакції «Літературно-наукового вісника». Осип Маковей упізнає почерк Ярошинської і думає, що це її власні, тому відповідає Кобринській так: «Вашу посилку я дістав ну і усміхнувся, побачивши Ваш підпис під нарисами Ярошинської. І по письмі і по стилю я пізнав би єї й якби дістав єї письмо і в Америці. То се ніби ті Ваші нариси, про котрі Ви писали? Придумали такий жарт під час вакацій? […] Пришліть що, але своє власне».

Проте Ярошинській не вдалося побачити ані повне видання своїх творів, ані значні поліпшення прав жінок. На початку 1900-х вона хворіє і помічає у себе якийсь наріст, після чого, порадившись із лікарями, погоджується на операцію. У 1904 році оплачує палату в чернівецькій лікарні, де обіцяють, що вже за два тижні після операції пацієнтка зможе покинути лікарню й поїхати на курорт. Оперує її директор шпиталю, добрий знайомий родини – Володимир Филиппович, який при видаленні наросту, випадково пошкоджує й інші внутрішні органи жінки. Після операції рідні Євгенії Ярошинської певний час не знають, що вона приречена. Письменниця стверджує, що почувається краще і скоро має одужати. За кілька днів до смерті Ярошинська розкриває рідним правду. Померла авторка від перитоніту в чернівецькій лікарні 21 жовтня 1904 року.

На честь письменниці названо одну з вулиць  у Чернівцях, також вулиця пані Євгенії є у Львові. А в селі Чуньків у 1988 році відкрито музей Ярошинської.

Фото з сайту https://acc.cv.ua

24 Comments

  1. This was great! I would like you to clean up all this spam though

  2. This was awesome! I would like you to clean up all this spam though

  3. Have you ever heard of second life (sl for short). It is basically a online game where you can do anything you want. SL is literally my second life (pun intended lol). If you would like to see more you can see these second life websites and blogs

  4. I don’t know about you all but I love airplanes. I had a friend in highschool that loves airplanes, so here are some airplane related stuff I don’t know about you guys but I love airplanes. I had a friend in highschool that loved airplanes, so here are some airplane related stuff https://www.airlinereporter.com/2009/05/airtrane28099s-big-news-part-2-at-sea-waiting-to-go-to-bwi/

  5. I’m now not positive where you are getting your information, however great topic. I needs to spend some time finding out more or figuring out more. ダッチワイフ 最新 https://yourdoll.jp/product-category/new-real-love-doll/

  6. provigil a stimulant – site provigil for sale

  7. ivermectin without prescription – ivermectin lotion for lice cost of ivermectin cream

  8. You’ve made some really good points there. I looked on the web to find out more about the issue and found most people will go along with your views on this site. Sex Doll Blog

  9. amoxicillin over counter – amoxpharm.com price of amoxicillin 500 mg

  10. buy cialis online fast shipping – tadalafil online usa price of cialis generic

Leave a Reply