Найсвіжіші новини Чернівців та Буковини

Суспільство

Чернівецька художниця світового рівня

Про відому чернівецьку художницю та етнографиню Августу Кохановську

Представниця творчої інтелігенції Буковини, уродженка Садгори та просто жінка, яка своєю творчістю досягла неабияких висот. ЇЇ роботи презентувались на відомих європейських конкурсах та публікувались у відомих журналах того часу. А знайомство із Кобилянською формувало її особистість.

Августа Кохановська народилася 6 липня 1868 року.  Щоправда, серед дослідників творчості мисткині немає одностайності щодо дати її народження (у різних довідниках подають 1863, 1866 та 1868 роки). Плутанина виникла через друкарські помилки, допущені у виданні “Української радянської енциклопедії” (1968). Щодо місця народження теж є різні дані: м. Кимпулунг або м. Чернівці. Останні уточнення року її народження ґрунтуються на документах з державного архіву, де була знайдена довідка, написана власноруч Августою Кохановською. У ній художниця зазначала, що народилася 6 липня 1868 року в Чернівцях. Батько мисткині, Йозеф Кохановський, належав до польської родини, яка походила з Галичини. Народився він 1832 року в Чернівцях. Навчався в гімназії, де викладали латинською та німецькою мовами. Одружився 1860-го, а  згодом отримав посаду в Садгорі, що в той час вважалася окремим містом. Там і народилася майбутня художниця.  

У батька Августи була величезна бібліотека, яка сприяла значному розвитку дівчини ще з ранніх літ. 1870 року Йозеф Кохановський з родиною переїжджає до Кимполунга, де отримує посаду повітового старости, яку займає упродовж тривалого часу. Саме там Августа знайомиться із Ольгою Кобилянською, яка мала значний вплив на мисткиню протягом життя. Кобилянська так відгукувалась про художницю: «…дім старости Кохановського, батька малярки і моєї приятельки, панни Августи Кохановської, що, хоч не українка, а знімчена полька, перша з буковинських малярів задержалася коло буковинської і переважно гуцульської орнаментики, і була моєю найкращою товаришкою в різних найнебезпечніших прогулках по горах».

Фото з сайту http://dobrabiblioteka.cv.ua

В Кимполунзі, де дівчата знайомляться, утворюється товариство однодумців під керівництвом Кобилянської. До нього входять сестри Кохановські, брати Окуневські, доньки письменника Миколи Устияновича Ольга і Мала. Молоді люди проводять літературні вечори з читанням віршів та прозових творів, здійснюють тривалі прогулянки в гори, де спостерігають за життям гуцулів, роблять замальовки селянських типів і гірських краєвидів. Ці заняття дуже позитивно впливають на майбутню художницю, формуючи її особистість. Якраз у ті роки дівчина серйозно захоплюється малюванням і вирішує стати художницею. Під час гірських подорожей вона записує свої враження від зустрічей із селянами, які згодом оформить в етнографічні статті. Їх у 1898-1908-их роках буде опубліковано у кількох випусках віденського «Журналу австрійського народного мистецтва». На її народознавчі праці, які вона власноруч ілюструвала, посилалися ще на початку століття.

У 1885 році батько Августи отримує посаду радника окружної управи в Чернівцях, через що уся родина Кохановських переїжджає до нашого міста. Оселилися вони на вулиці Новий Світ (сьогодні   Шевченка, 41). У 1888 році майбутня художниця приватно навчається малюванню у студії відомого митця Тадеуша Суліми фон Попєла у Чернівцях.

У 1894 році Кохановська вирушає до Європи й до 1899 року навчається у єдиному мистецькому навчальному закладі, в який брали жінок –  Школі прикладного мистецтва міста Відень (нині Університет прикладного мистецтва). Кохановська була в класі відомого австрійського живописця, професора Франца фон Мага. Відомо, що Августа добре вчилась: в табелі були такі оцінки як «дуже старанна» та «дуже добре», «добре». У графі відвідувань Кохановська мала «постійна студентка» та загальну оцінку «дуже старанна, добре». Надзвичайно цінною є характеристика студентки Августи Кохановської за підписом професора  Ф. Мача, у класі якого вона навчалася, від 1 липня 1901 року: «…Фройляйн Августа Кохановська з Садгори, Буковина, навчалася малюнку та живопису у Школі декоративного та прикладного мистецтва». Вона малювала здебільшого з натури  та  фігури –  живої моделі. Малюючи на природі, показувала дуже гарний результат та належну техніку. Успіх дуже хороший!». Віденська школа була втіленням ідей віденського модерну, тож з часом ці риси переймає  у своїй творчості й сама Августа.

Робота Августи. Фото з сайту: https://yablog.org.ua

Важливою подією в житті Кохановської стає участь у міжнародній виставці мистецтва у Відні 1910 року. Туди Августа подала пейзажі «Православна церква на Буковині», ілюстрації етнографічного змісту «Народні буковинські прикраси» та «Стрій заміський» («Селянський одяг»).

Мисткиня не забувала і про рідну землю. Під час перебування у Австрії, вона слідкувала за літературним і громадсько-політичним життям України, читала твори І. Франка, О. Маковея, праці Ф. Колесси. З оповіданнями своєї подруги О. Кобилянської знайомилася однією з перших ще в рукописах. Теми, порушені у цих творах були, близькими Августі.

По закінченні навчання вона повертається до культурного життя краю. Тут перебування Августи Кохановської було напрочуд яскравим і виразно забарвленим  жвавою роботою. Художниця бере участь у громадських справах, зокрема пов’язаних з актуальними жіночими питаннями: відомо, що вона дотримувалася активних  феміністських поглядів. Відвідує літературно-мистецькі вечори, виставки у місті та за його межами. Також художниця підтримує спілкування із Львівським товариством красних мистецтв, надсилає власні твори на виставки. 1912 року входить до Товариства любителів мистецтва в Чернівцях.

Фото з сайту http://resource.history.org.ua

Окрім живопису та етнографії Августа також переймалася проблемами реставрації храмів та монастирських споруд. Відповідно до документів, що зберігаються у державному архіві Австрійського уряду, в 1910 р. Кохановській було надано стипендію від Міністерства культури і освіти у розмірі 800 крейцерів для вдосконалення знань у галузі реставрації будівель монастирів на Буковині. Крім того, в неї було ще й офіційне завдання від уряду щодо реставрації внутрішніх образів у монастирі села Путна на Південній Буковині.

З часом художниця перебирається у польське місто Торунь. Там Кохановська не працює, не бере участі у виставках. На той час художниця сильно хворіє та не має стабільного прибутку. Через це останній період свого життя Августа проводить у лікарні для бідних, яка діяла при монастирі. 7 грудня 1927 року мисткиня помирає.

У 2002 році в Лондоні три роботи Августи Кохановської «Палац єпископа», «Вулиця в Лодзі» та «Вид на Чернівці» були виставлені на всесвітньо відомому аукціоні «Сотбіс» та успішно продані.

Сьогодні у Чернівцях на честь Августи Кохановської названа вулиця, а на будинку, де жила жінка прикріплена меморіальна дошка.

Фото з сайту https://uk.wikipedia.org

2 Comments

  1. 男性向けのリアルなダッチワイフは、柔らかなボディ、美しいルックス、着替え可能な衣装など、さまざまな機能を備えており、これらの人形で性的および口頭の喜びを楽しむことができます。 jydoll

  2. That is really attention-grabbing, You are an excessively professional blogger. I’ve joined your feed and look forward to searching for extra of your magnificent post. Additionally, I have shared your site in my social networks! Sex Doll Blog

Leave a Reply