Найсвіжіші новини Чернівців та Буковини

Новини області, Спорт

Якщо у дитини є задатки, потрібно допомогти їх розвивати. Інтерв’ю з дитячим тренером Михайлом Боднарем

Михайлу Боднару тільки 17 років. У 2019 році хлопець закінчив навчання в ДЮСШ “Спарта” і одразу після закінчення з вересня 2019 р. почав працювати помічником тренера в групах Baby Teamта Junior, а з січня – з групами 2011 р.н. та 2012 р.н. У інтерв’ю Михайло розповість про те, якими рисами повинен володіти справжній тренер, роль батьків у становленні спортсмена та проблеми сучасної молоді.

Розкажіть трохи про себе. Чому одразу після навчання вирішили розпочати тренерську кар’єру?

Я захоплювався футболом з раннього дитинства. Як і більшість моїх друзів мріяв стати професійним футболістом. Згодом зрозумів, що видатного футболіста з мене не вийде. Тому після закінчення навчання вирішив спробувати свої сили в якості тренера та зосередити свою увагу на вихованні майбутніх футболістів. Так я і залишився у «Спарті». Тепер треную 8-9-річних дітей. 

Дитячий тренер – це велика відповідальність. Саме він стає першим, хто розвиває задатки майбутнього футболіста, прививає йому любов до гри та допомагає реалізуватись. Не боїтесьтакої відповідальності?

Насправді я погоджуюсь, що тренер – це відповідально. Перші дні я справді боявся працювати з дітьми. Та зараз цей страх зник. Діти мене люблять. Я люблю дітей. Розумію, що заняття потрібно проводити так, щоб їм було і цікаво, і корисно, тоді все буде добре. Якщо у дитини є задатки, тоді потрібно допомогти їх розвивати.

На  Вашу думку, якими рисами повинен володіти дитячий тренер?

Він повинен стати для дитини справжнім другом, бути прикладом для дітей в їх спортивному житті. Тренер має бути справедливим, цікавим, креативним, бути психологом для кожної дитини та при цьому не суворим в плані тренувань, щоб не відбити у дітей цікавість до спорту.

Як Ви вважаєте, чи є важливою роль батьків у становленні спортсмена?

Так, батьки тебе підштовхують до спорту, або ж навпаки – ти займаєшся, бо хочеш щось їм довести, якщо вони проти твого вибору. Якщо дитина горить цим, то батьки завжди підтримають, вони допоможуть і фінансово, і морально. Батьки – цетвоя опора у разі невдача і ти їхня гордість у разі перемог. Будь-який результат в першу чергу завдяки їм….Батьки – це перші люди, які бачать в тобі схильність до чогось, а потім це переростає в талант. Проте є одна велика проблема: деякі батьки часто перевантажують дітей і віддають їх на різні секції та гуртки і тоді початковий талант дитини втрачається. Проте, думаю, без падінь і спроб не буде перемог, а ці перемоги завдяки батькам.

Чи достатня кількість молоді, на вашу думку, займається спортом у Чернівцях?

Загалом в Україні не дуже велика кількість молоді займається спортом, тому що фінансування від держави не вистачає, а дехто не має можливості тренуватись за свої кошти. Складно уявити скількимолодих талантів згасає через те, що їх сім’ї малозабезпечені. Крім того, спорт в наш час не для всіх круто і актуально. Потрібно, щоб люди розуміли, що спорт – це не тільки участь в змаганнях, спорт – це здоров’я.

Як на вашу думку залучити їх займатисьспортом?

Щоб зацікавити дітей займатись спортом, потрібно для початку, щоб їм було цікаво, потім –підтримка від батьків і багато терпіння. На Буковині потрібно відкривати побільше тренувальних баз, більше секцій, щоб діти мали вибір… Залучати їх потрібно через рекламу, приходити в школу і пояснювати їм про той чи інший вид спорту. Тоді й буде результат. 

Які маєте мрії у професійній сфері?

Зараз я тільки починаю свою кар’єру у ролі тренера. Складно говорити про щось таке. Звісно, хотілось би рости та прагнути більшого. Напевно, хотів би, щоб хтось з моїх вихованців зміг стати професійним футболістом. Це б було для мене величезною радістю, адже саме я був тим, хто першим з ним займався.

Залишити відповідь

ukUkrainian