Молочні, стійкі до хвороб та багаті на вовну – як на Буковині розводять нові породи овець

Науковці-селекціонери Буковинської сільськогосподарської дослідної станції ІСГ КР НААН називають вівчарство найбільш продуктивним видом діяльності. Для розведення в областінауковці рекомендуютьдва буковинських типи та українську гірськокарпатську породу овець.

Про розробки науковців Буковинської сільськогосподарської дослідної станції ІСГ КР НААН йдеться в матеріалі Агробізнесу Сьогодні.

Так, буковинський тип асканійської м’ясо-вовнової породи овець з кросбредною вовною характеризується такими показниками: жива маса – 57-59 кг; довжина вовни – 12,5-15,0 см; настриг чистої вовни – 2,8-3,0 кг; вихід ягнят на 100 вівцематок – 110-125 голів; вихід товарного молока – 80-100 кг; виробництво бринзи від вівцематки – 20-25 кг.

Науковці зазначають, вівцям цього типу властива міцна конституція. Вони перевищують мінімальні вимоги до тварин племінних репродукторів за настригом вовни на 22,7-35,0%, живою масою на 7,5-16,5%, довжиною вовни на 34,4%.

Завдяки високій скоростиглості, кросбредне вівчарство є важливим резервом виробництва баранини. Особливістю буковинського типу овець є їхня висока молочність. Селекційні стада цього типу утримують у трьох племрепродукторах з поголів’ям 1500 голів. Створений науковцями регіональної установи і буковинський зональний тип асканійської каракульської породи овець має живу маса 55-60 кг; вихід ягнят на 100 вівцематок – 132-142 голови; тип смушків плоский, ребристий, жакетний;вихід смушків І сорту – 68%; вихід товарного молока від вівцематки – 80-120 кг; виробництво бринзи – 20-30 кг.

Крім того, дуже цікавою та універсальною для гірської зони є українська гірськокарпатська порода овець, яку розводять у передгірській та гірській частинах Буковини. Це єдина в Україні порода універсального напряму продуктивності з білою килимовою вовною.

В породі виділяють два типи: передкарпатський і закарпатський, які відрізняються між собою за будовою тіла та якістю вовни. Вівці Буковини мають тоншу вовну, переважно першого і другого сорту, вихід чистого волокна – 65-68%.

Тварини цієї породи добре пристосовані до місцевих умов, ефективно використовують природні угіддя Карпат, невибагливі, стійкі до хвороб і мають таку продуктивність вівцематок.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *