У Чернівцях відбулась зустріч-обговорення нового законопроекту щодо протидії булінгу з соціальними педагогами та шкільними психологами

Як відрізнити звичайний конфлікт дітей від булінгу? Яка відповідальність передбачена для ініціаторів та учасників цькування у шкільних стінах? Чи відповідатимуть за булінг педагоги навчального закладу? Про це спілкувалися 14 листопада 2018 року на базі Чернівецької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступеня технологічного профілю № 33 (Чернівці).

Народні депутати у першому читанні ухвалили проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу № 8584, який має на меті протидію цькуванню дітей у закладах освіти.

Зокрема, відповідно до цього законопроекту, запропоновано внести зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення, доповнивши новою статтею 173-4 «Булінг».

Оскільки у цій статті йдеться про встановлення відповідальності за булінг і приховування таких фактів педагогами, фахівці системи безоплатної правової допомоги регіону, територіального органу юстиції та представники ювенальної превенції м. Чернівці провели інформаційну зустріч-обговорення із соціальними педагогами та шкільними психологами. Понад 30 педагогічних працівників цього напрямку з різних освітніх закладів міста знайомились з новаціями законодавства.

У якості спікера участь у заході також взяла заступник директора Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Чернівецькій області Жанна Цурик.

«Булінг – тривалий процес свідомого, жорстокого ставлення, агресивної поведінки з метою заподіяти шкоду, викликати страх, тривогу або ж створити негативне середовище для людини. Потрібно розуміти, що ознаками булінгу є саме регулярність та повторюваність, а також те, що такі дії мають місце з боку одного або групи учнів щодо одного однокласника чи однокласниці», – розповів представник Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області Юрій Мінтенко.

Як зазначено представником ювенальної превенції Чернівецького відділу поліції, у поточному році зафіксовано суїцидальний випадок, якому сприяло саме цькування дитини у школі.

«Частіше всього ініціаторами цькувань є надмірно агресивні діти, які люблять домінувати, бути «головними». Тому принижуючи інших, вони підвищують власну значимість. Причин цьому багато і нерідко це відбувається через глибокі психологічні комплекси дітей-кривдників. Не відкидаємо, що, можливо, вони самі переживали приниження чи копіюють агресивні та образливі моделі поведінки, які траплялися у їхніх сім’ях», – зауважила фахівець системи безоплатної правової допомоги краю Жанна Цурик.

Далі йшлося про можливість захистити свої права та державні гарантії такого захисту, систему безоплатної правової допомоги, яка цьому сприяє, роль правопросвітницьких заходів серед учнівської молоді, реалізацію загальнонаціонального правопросвітницького проекту «Я МАЮ ПРАВО!» і не тільки.

Насамкінець серед педагогів було поширено тематичні інформаційні матеріали та контактну інформацію (буклети, листівки та газети).

Завданням законопроекту є визначення на законодавчому рівні явища булінгу, шляхів протидії цьому явищу, захисту прав дітей, а також інших осіб, які працюють у освітніх закладах. Згідно запропонованих змін (законопроект № 8584) за булінг пропонують штрафувати у розмірі від 20 до 200 (тобто 340 – 3 400 грн.) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (залежно від виду вчиненого правопорушення).