Бюджет участі в Чернівцях: про успіхи й недоліки розповіла Яна Брус

У програмі «Після новин» на Чернівецькому промені, членкиня експертної комісії по “Бюджету ініціатив”, громадська діячка Яна Брус розповіла про громадські ініціативи, свої перші проєкти та поділилася досвідом реалізації власних ідей та вмінням брати велику відповідальність на себе.

Чому бюджет участі є настільки важливим для чернівчан і міста в цілому?

Бюджет ініціатив народжує нових активних та небайдужих людей. Він їх гуртує, об’єднує. Ці люди справді приносять багато користі для міста, а тому цей процес надважливий для Чернівців, особливо в теперішній час, оскільки місту не вистачає таких активних і рішучих людей, які готові прикласти безкоштовно свої зусилля для того, щоб щось змінити.

Коли у вас пробудилося бажання змінювати щось у Чернівцях чи принаймні ділитися своїми ідеями?

Такою активною громадською діяльністю я розпочала займатися у 2017 році. Це розпочалося з новобудови, я побачила якісь там певні недопрацювання, можливо забудовника, можливо людей, які б мали виконувати надалі свою роботу, я прийняла рішення взяти відповідальність на себе і десь щось змінити в цьому напрямку. Через рік познайомилася з “Бюджетом ініціатив” і вже тоді розпочалася моя найактивніша громадська діяльність, тоді я вже відштовхувалася від проєкту до його реалізації.

Що це був за проєкт?

У 2017 році мешканці нашого мікрорайону запропонували нам звернути увагу, що на Гравітоні гарно реалізували перший проєкт “Бюджет ініціатив” і вони наштовхнули нас на те, що ми також можемо таке зробити. Тоді у нашому мікрорайоні не вистачало спортивного майданчика, адже в нас густонаселений мікрорайон: десять багатоповерхівок і майже три тисячі населення, молодих сімей з маленькими дітьми, а є лише чотири малесеньких звичайних майданчиків. Ми вирішили спробувати, у нас був свій проєктант, один з мешканців нашого мікрорайону, він успішно підготував нам цей проєкт. Але він не захотів брати на себе відповідальність в плані його подачі й подальшого впровадження. Я погодилася, сказала, що так, я буду автором цього проєкту й подам його до міської ради, займуся голосуванням, а всю решту роботу розділимо на всіх активних мешканців. Ми виграли цей проєкт, ми набрали 1820 голосів і чекали його реалізації, але сам процес Бюджету ініціатив від його подачі до його реалізації був дуже непростим, мав свої недоліки в його організмі, а тому нам довелося за нього трішечки повоювати. І поки ми воювали, ми взяли участь в іншому “Бюджеті ініціатив”. Ми перемогли і в ньому, тому вони одночасно обидва реалізувалися.

А яким наступним був проєкт “Бюджету ініціатив”?

Наступний проєкт – це підземні смітники.

З вашого досвіду скажіть, наскільки важко реалізувати свій проєкт і власне, ви були відповідальними за це все чи мешканці, які до нього долучилися?

Завжди коли хтось, щось робить є ініціативна група. У нас вона сформувалася з 15 чоловік і ми одночасно працювали. Хтось займався паперами, хтось розбирався з землею, але коли почалися проблеми з реалізацією нас залишилося четверо таких активних людей, які вже від початку й до кінця займалися реалізацією, контролем і самим процесом впровадження.

Ви зазначили, що десь довелося повоювати за свій проєкт, наскільки важко довести цю справу до кінця?

Насправді не важко, головне рішуче налаштуватися і розуміти, що в тебе є однодумці, тому це не тільки твоя забаганка: ось щоб тут був майданчик чи підземні смітники. Ти маєш внести свою ідею не тільки подавши проєкт до міської ради й дійти до голосування, ти маєш дати цю ідею мешканцям, ті так само будуть користуватися цим, як і ти. Подати проєкт дуже просто, абсолютно легка форма, тому той, хто має бажання запевняю, що і в міській раді вам допоможуть і в департаменті. Але найважче – це знайти людей, змотивувати їх і змусити їх повірити в те, що в місті програма працює і вона має всі шанси бути реалізованою, тобто ти не витратиш зусилля на саму подачу та голосування, але треба попрацювати над реалізацією ідеї.

Ви говорили про два реалізовані проєкти, а на балансі кого утримуються ці проєкти “Бюджету ініціатив”?

Це дуже складне відкрите запитання, яке вже не раз піднімалося експертною комісією “Бюджету ініціатив”, наразі жоден проєкт не має на балансі утримувача. Це насправді проблема, бо проєкт реалізований і його треба утримувати, бо якщо в це вкладені бюджетні кошти, воно потребує господаря, який має за ним доглядати. Ми все таки знову не побоялися і взяли на себе відповідальність, хоча він не наш, він не перебуває у власності там ОСББ і так далі, але ми його утримуємо. Ми з мешканцями збираємо кошти, самі прибираємо, самі його зачиняємо, відчиняємо. Міський бюджет вклав у нього кошти, а ми вклали у нього душу. Ми зацікавлені в тому, щоб він існував не один рік, а ним користувалися ще багато поколінь, я так розумію.

З якими ще недоліками ви стикнулися під час реалізації проєктів?

Під час прийняття проєктів, експертна комісія не бачить його глибину, яким він має насправді бути і чи можна його реалізувати взагалі. За ці два роки я встигла стати членкинею експертної комісії з бюджету ініціатив і мною була внесена пропозиція, що подача проєктів потребує певних виїздів представників департаментів, яких власне стосується проєкт. Щоб вони на місці бачили можливість його реалізаціі і вже тоді вирішували чи можливо його реалізувати саме тут за ці кошти. Саме з такими проблемами ми стикнулися, коли реалізовували свій перший проєкт – створення спортивного майданчика. Коли ми підійшли до його впровадження, то побачили, що не врахували багато додаткових робіт, а це додаткові витрати. Тих коштів, які були закладені вистачило тільки на вирівнювання площі, вирублення дерев і один шар гравію, а тому до проєктів потрібно більш прискіпливо ставитися, вивчати їхню можливість та реальну вартість реалізації.

Якою б була ваша третя ідея, яку б ви подали на Бюджет ініціатив?

Третя ідея вже виграна, адже минулого року ми виграли великий проєкт «Місто, яке варто любити», але я не була його автором. Це облаштування вулиці Текстильників, покладання бруківки, облаштування тротуарів, вуличного освітлення та облаштування скверика. Він був один єдиний великий , на 3 мільйони, який переміг серед великих громадських проєктів. Цього року відбудеться подача нових ідей та іх голосування. Я пишаюся, що навколо мене з’являються ті люди, які готові, щось робити, які мають гарні ідеї і готові поборотися за іхню реалізацію.

Що за ідеї?

Суспільний запит показав, що в місті необхідні дитячі майданчики, тому саме активна молодь, активні мами прагнуть для своїх дітей зробити місце для гри. Також знову ж таки громадяни потребують підземні смітники, адже така ідея зайшла дуже гарно.

Як залучити практично всіх чернівчан до розподілу міського бюджету?

Перший крок – бюджет ініціатив. Це вплив населення на 1% міського бюджету. Мені здається, що надалі, після бюджету ініціатив і всього, що відбувається в місті, люди починають уже досить таки прискіпливо дивитись на розподіл місцевого бюджету, приймати участь уподанні та підписах петицій. На жаль, наш бюджет на сьогодні взагалі на петиції не реагує тому, що немає можливості, але думаю, суспільство чітко показує те, що вони хочуть бачити. У нас самі мешканці формують ідеї. З ідеєю про сортування стміття я йшла в різні кабінети і розповідала, що вона пропрацьована від початку до кінця і варта того, щоб її запровадити на все місто. А мені відповідали, що сортувати ніхто не буде, адже наші мешканці несвідомі. Мене вражає тільки те, що влада вважає мешканців набагато несвідомішими, ніж вони є насправді.

Щодо обслуговування внутрішньо-будинкових мереж є багато спірних запитань, які потрібно вирішувати. Як це все вирішити і чи можна це вирішити взагалі?

Насправді проблема досить глибока не тільки в масштабах Чернівців, вона йде на загальнодержавному рівні. І ми, об’єднавшись з іншими містами, з головами ОСББ, з іншими асоціаціями звернулись до депутатів ВРУ, щодо внесення певних регуляторних змін, бо він потребує декілька правок для того ,щоб цей весь механізм став зрозумілим. Бо відповідальність за мережі не може падати на звичайного мешканця будинку, який взяв на себе таку відповідальність. Тому що свідома людина на себе таку відповідальність не візьме. Цю проблему потрібно вирішувати тільки на законодавчому рівні. Наразі закон дозволяє обслуговувати газові мережі будь-кому, хто має ліцензію на такі види робіт. У Чернівцях є перелік таких підприємців, які готові надавати такі послуги, але “Чернівцігаз” не завжди визнає угоди з ними на обслуговування. Наразі все ж розраховуємо на сумління та тверезий розум депутатів ВРУ.