Чисто там, де сортують сміття

Чернівчанка Яна Брус розповіла, як сміттєві війни допомогли зробити їхній мікрорайон доглянутим, європейським та чистим, пише «Погляд».

У мікрорайоні вулиць Будівельників-Миру зосереджено чи не найбільше свідомих чернівчан, які розуміють: чисто там, де сортують сміття. Тож не дивно, що понад рік тому перша локація підземних смітників у Чернівцях з’явилася саме серед цього люду. Згодом вони неподалік своїх домівок створили сортувальну станцію, де зберігають контейнери з папером, пластиком, склом, металом. Коли вторинної сировини назбирується вдосталь, її викуповує відповідна фірма. За вторговані гроші, а їх «накапало» за цей час зо 8000 гривень (не надто багато, але на вулиці не валяються), містяни озеленюють та облагороджують свою територію. З чого усе розпочалося і як поширювати зразкові рішення у місті – у розмові з активною та ініціативною чернівчанкою Яною Брус.

– Знаємо, що Ви вже давно активно пропагуєте ідею сортування сміття, які з плином часу є зміни у Чернівцях у цій царині?

– Реальні дії було зроблено мешканцями нашого мікрорайону, ми зуміли встановити підземні смітники і навіть розпочати сортувати сміття, причому не однією-двома квартирами, а 400. Люди якісно сортують, вони готові це робити. Ми продумали логічно увесь ланцюжок від початку (де відсортоване сміття складати) і до кінця (хто його забере і куди відвезе). Це можна робити в усьому місті, але чомусь, на жаль, нікому не цікаво це впроваджувати, окрім окремих мешканців.

Якщо у підземні смітники люди викидають все, що вважають за потрібне, то у створеній нами окремій сортувальній станції – уже відсортоване (окремо пластик, скло, папір). Станцію тримаємо на замку, але кожен свідомий чернівчанин, який виявляє бажання нею користуватися, може замовити ключ.

– Як зацікавили людей розпочати сортування, можливо, є якась фінансова мотивація?

– Так, у цьому всьому є фінансова мотивація, бо ми здаємо усе відсортоване сміття на вторинну переробку. Тобто до нас приїжджають, все зважують і навіть дають нам за це гроші. Ці фінанси ми спрямовуємо на впорядкування, озеленення мікрорайону. Торік за два місяці сортування ми змогли придбати півтораметрову голубу ялинку, яку висадили у центрі нашого дитячого майданчика. Тепер щороку будемо її прикрашати до нового року. Також за ці кошти купили ялинкові прикраси і влаштували свято для мешканців мікрорайону. Ще робили поточний ремонт на дитячих майданчиках. Зараз, за весь період сортування (з жовтня 2019 року), уже близько 8000 гривень зібрали. Тож цієї осені маємо за що озеленити скверик.

Купують вторинну сировину за копійки і продають в Одесу чи Вінницю

– Як гадаєте, чому в нашому місті досі немає сміттєпереробного заводу?

– Це потребує немалих коштів. Потрібно, щоб хтось на цьому зробив якісний бізнес і ця справа піде так, як має бути. Люди матимуть роботу і в Чернівцях буде якесь виробництво. Ось у Вінниці тепер відкрили такий сміттєпереробний завод, де переробляють абсолютно усе сміття і роблять з нього тротуарну бруківку. А в Одесі на такому заводі виготовляють пластикові панелі для лавиць. Наскільки знаю, у Чернівцях є підприємці, які купують вторинну сировину за копійки і потім їм вигідно відвезти її в Одесу чи Вінницю, щоб здати на переробку. Це бізнес.

«Заробляти» на смітті вигідно колективно

– Скільки може людина отримати, якщо вона вдома все відсортує, а потім самотужки здасть у відповідні пункти?

– Якщо це макулатура, то орієнтовно дадуть гривню за кілограм. Якщо пластикова пляшка, то це 90 копійок. Воно все коштує копійки. Тому, щоб це було вигідно комусь одному вдома збирати таку кількість і здавати, то багато хто казав, що дорожче виходить відвезти, тому що за 5 кілограмів вторсировини до вас додому ніхто не приїде. Ось коли до нас приїжджають, то ми їм віддаємо по 400 кілограмів картону, 100 кілограмів пластику (це дуже великий обсяг, але мала вага). Якщо це робиш сам вдома, бо хочеш заробляти на смітті – це не дуже вигідно. Це вигідно колективно. У нас у мікрорайоні 900 квартир і 400 з них сортують. І ми здаємо кожних два тижні відсортоване сміття.

– Від ідеї до втілення: це ж так непросто згуртувати людей довкола сміттєвого питання і, мабуть, це значні фінансові витрати, щоб облаштувати сортувальну станцію?

– Розпочали це ще 2018 року. У нас – густонаселений мікрорайон і було лише 3 сміттєвих локації прямо в центрі двору. Ми постійно перед собою бачили гори сміття. І сміття для нас було вічним конфліктним питанням між будинками: ми ділили, хто туди більше кинув, хто невчасно вивіз, у кого, можливо, більше людей проживають, а вони недоплачують. Ми не розуміли, чому сплачуємо за вивіз сміття, але постійно його бачимо. Навіть ретельно прораховували фактично проживаючих мешканців, норму з однієї людини і періодичність вивозу, але все одно у нас не виходило навести з тим лад. Але як вийшло, що ми дійшли до сортування? Ми виграли по бюджету ініціатив спортивний майданчик, та його будівництво мали розпочати за умови перенесення однієї сміттєвої локації. Ну, раз ми вже виграли, то вимушені були знайти інше місце, куди перенести той смітник і за власні гроші облаштувати (залити майданчик, встановити огорожу та дашок). Обійшлося це нам у 23 тисячі гривень, які розділили між квартирами мешканців нашого району і це вийшло по 23 гривні. І впродовж року мали звичайні загороджені смітники. А наступного року ми подалися на той же бюджет ініціатив щодо підземних смітників. І ми виграли ці підземні смітники, і коли нам їх встановили, та локація, в яку ми вклали 23 тисячі гривень, пустувала. Власне, через це вирішили там розмітити порожні контейнери, щоб спробувати сортувати сміття. З часом ця ідея прижилася і тепер з вікон бачимо не смітники, а те, як граються наші діти. До речі, відколи у нас з’явилися підземні смітники, то вони стали справжньою фотозоною. Довкола чисто та охайно. Вважаю, що ми в нашому місці навели цілковитий лад зі сміттям: від початку до кінця. Так, як це має бути у нормальному європейському місті.

https://www.facebook.com/yana.brus.7/posts/2650982611857186