Практична медицина: як готують майбутніх лікарів у Чернівцях (фоторепортаж)

Понад рік на Буковині діє надзвичайно потужний навчальний центр для майбутніх медиків. Навчання в якому проводиться не лише для лікарів та студентів, а також для пересічних громадян. Журналістка «Чернівці.онлайн» відвідала Центр Симуляційної Медицини БДМУ у Чернівцях та на власні очі побачила в яких умовах готують майбутніх лікарів, які рятують наші з вами життя.

«Будівля центру складається з п’яти поверхів і займає площу – 2410 квадратних метрів. Колись тут розміщувалась дитяча лікарня, яка потребувала термінової реконструкції, саме тому місцева влада надала її в орендне користування медичного університету і ми повністю відреставрували будівлю під симуляційний центр», – ділиться керівник структури Віталій Смандич.

Заходимо в середину. На першому поверсі розміщена стоматологічна клініка, де студенти – стоматологи мають змогу не лише поспостерігати за тим, як лікують пацієнтів, але й спробувати свої можливості на практиці.

Як розповідає стоматологиня та викладачка коледжу БДМУ пані Інна, студенти часто приводять сюди лікувати свої братиків та сестричок, а також своїх батьків, які дуже пишаються за своїх дітей. Вона показує нам стоматологічні кабінети, які зовсім не відрізняються від звичайних. Саме в них практикуються та вчаться студенти четвертого та п’ятого курсу.

«Звичайно, у період карантину навчання проходило в онлайн форматі. Дистанційно вчити майбутніх лікарів дуже складно та незручно, особливо для практичного навчання стоматологів, яким потрібно хоча б трохи потримати інструменти в руках, щоб знати, як цим користуватися. Дистанційне навчання погане ще тим, що викладач не може якісно наочно показати, як лікувати й так само студенти під час сесії не можуть показати свої вміння», – скаржиться викладачка.

За її словами, якщо з початку вересня через карантин не можна буде проводити офлайн заняття, то всю практичну частину перенесуть на наступний семестр.

Йдемо далі. Керівник Центру Симуляційної Медицини БДМУ Віталій Смандич по черзі показує нам тренінгові зали, де студенти після теоретичного обговорення відтворюють отриманні знання на практиці, а викладач допомагає в їх опановуванні. Щодо прикладу, заходимо в тренінговий зал педіатричного профілю, де бачимо манекени дітей різного віку.

«Під час виконання практичних навичок з антропометрії, догляду із різними патологічними вадами дітей різного віку в нас є можливість провести аускультації на сучасних дитячих манекенах, які дозволяють програмувати ту чи іншу патологію на одних і тих самих точках для вислуховування, але може бути й норма. У нас заняття проводиться за такою методикою: частина студентів працює лікарями, а інша спостерігає через скло за технікою виконання. Увесь процес проводиться під відеозаписом з подальшим аналізом від викладача та самоаналізом всіх учасників заняття, з можливістю відпрацювання навичок до їх засвоювання», – пояснює Віталій Смандич.

Він також розповідає, що для максимального опанування практичних навичок за допомогою манекенів зі студентами працюють тьютори.

«Тьютор — це особа, що веде індивідуальні або групові заняття з учнями, студентами, репетитор, наставник. Або ж в нашому випадку це студенти, що на навчально-практичних базах виконують роль акторів в симуляційних ситуаціях. Іншими словами вони допомагають зрозуміти справжню різницю між теоретичними та практичними знаннями, відчувши себе як в ролі пацієнта, так і в ролі лікаря. У лікарнях трапляються різні можливі випадки сценаріїв, тому ми їх усі відіграємо тут, щоб коли вже молодий лікар зіткнувся з ними на реальній практиці був готовий до всього», – розповідає керівник центру.

Під час екскурсії дізнаємося, що окрім Буковинських медиків до навчання також залучаються студенти та викладачі з інших регіонів України, наприклад, тут навчання проводив професор та лікар Коньков з Вінниці.

«Центр співпрацює з Кишинівським державним університетом медицини і фармації імені Ніколая Тестемітану, тому кожного року протягом тижня відбувається обмін студентів між симуляційними центрами двох університетів. Ми запрошуємо також до нас професорів з різних країн, наприклад до нас приїздив з Йорданії доктор Осама, з Великобританії доктор Мірза, які вчили наших студентів», – розповідає Віталій Смандич.

Також він поділився з нами одним із досягнень навчально-тренінгового центру симуляційної медицини. Тут вперше провели міжнародний іспит ОСКІ-1 та розробили методику для ОСКІ-2.

«Цей іспит дуже складний – один студент за 72 хвилини складає 12 іспитів. Група студентів приходить на іспит, який розпочинається рівно хвилина у хвилину, а студенту дозволено мати при собі тільки ручку. Перед початком кожному вручається маршрутний лист з порядком станції, де на їх чекають різні викладачі. На один іспит студент має п’ять хвилин і по одній хвилині перерви між станціями. Під час проходження у кожній аудиторії встановленні камери спостереження, які фіксують виконання практичного завдання, бо викладачу під час такого іспиту заборонено в будь-якій формі контактувати зі студентами», – розповідає Віталій Смандич.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *