Проводжали всією громадою: у селищі Лужани на Буковині в останню путь провели учасника АТО

Траурні вінки, похоронний марш і сльози – сотні людей зібралися провести в останню путь учасника АТО Андрія Солонаря. Молебень за померлим на подвір’ї будинку, де жив Андрій, звершив настоятель Храму Воскресіння Господнього ПЦУ отець Роман.

Після цього сотні людей рушили за катафалком з тілом Андрія – це була його остання дорога до Храму… Побратими Андрія,друзі  волонтери несли в руках великий жовто-блакитний стяг… 

Відспівали Андрія у Храмі Воскресіння Господнього ПЦУ селища Лужани.

«Андрій був хорошим розвідником, ми з ним воювали на передовій у Донецькій області – 9 місяців безвиїзно.  Служили у 14-й ОМБр. Це був безстрашний воїн, як і всі ті, хто захищає Україну від клятого ворога на передовій», – розповідає його побратим Василь.

«Хороший був хлопець, займався спортом, ми з ним по сусідству жили. Він пішов захищати Батьківщину, в тому числі  і нас з вами»,  – зі сльозами на очах каже односелець Андрій.

За словами Мамаївського сільського голови Наталії Катрюк, Андрій помер від зупинки серця у лікарні, де хотів підлікуватися, бо 14 лютого планував поїхати на збори резервістів…

«На жаль, громада сьогодні відправляє в останню дорогу Андрія Солонаря, який помер 24 січня 2020 року. Андрій назавжди залишиться  в пам’яті  жителів нашої громади, адже його знала практично вся Україна. Андрій пішов на війну під час 2-ї хвилі мобілізації. Пішов захищати терени нашої держави – ні години не роздумуючи, ні години не думаючи про те, чи повернеться він з війни… Повістку я йому вручала особисто – Андрій взяв і наступного дня поїхав до військкомату. Місія Андрія на фронті була особлива – він мав особливе завдання, з яким справився гідно, за що мав повагу від побратимів, односельців. Андрій здобув собі славу Героя… Пам’ять про Андрія житиме в наших серцях вічно…»,  –  розповіла Наталія Катрюк.  

В Андрія залишилася дружина, 11-річний син та мати. 40 днів тому Андрію виповнилося 40 років… Поховали Героя на цвинтарі  у селищі Лужани з військовими почестями – під траурні звуки військового оркестру та салютні залпи.

Вічна пам’ять, слава і шана Герою! 

Галина Єреміца