Найсвіжіші новини Чернівців та Буковини

Новини області, Суспільство

Залізничну станцію Міжріччя на Буковині закриють

Державний монополіст “Укрзалізниця” розпочала “залізничну оптимізацію” задовго до планів запросити в консультанти німців з Deutsche Bahn.

Однак “реформа” не так робить УЗ більш економічно успішною, як вбиває окремі регіони.

Красива стара станція Міжріччя на Буковині більше сотні років приймала вагони з будматеріалами, назад завантажуючи їх лісом. Зараз вона отримала остаточний вирок – її закриють! Місцева влада вже отримала відповідного офіційного листа. Втім, місцеві мешканці називають це несправедливим:

“Ми не вважаємо, що ця станція збиткова. Цією станцією багато користується”. Хитрість в тому, що для станції Міжріччя та інших трьох сотень станцій “Укрзалізниця” у рази збільшила ціну на подачу чи вивіз з них вагонів, або просто відмовилась їх туди подавати. Складна схема виглядає так: береться відстань до найближчої станції, і до попередніх платежів додається ще по 180 гривень на кілометр – за доставку одного вагона. Ще стільки ж, щоб повернути вагон назад.

Від Міжріччя до найближчої станції – 22 кілометри. Націнка на один вагон становить близько 8 тисяч гривень. Разом зі старим тарифом, один вагон коштуватиме лісгоспу 15 тисяч.

“За останні два місяці ми не відвантажили жодного вагона”, – розповідає голова профспілки Сторожинецького лісгоспу Василь Самушко.

Підприємство заганяють у збитки. І, як наслідок, слід очікувати на звільнення сотні працівників.

“Сто працівників лісгоспу – це сто сімей”, – наголошує Самушко.

Щоб зрозуміти, звідки взялася ця малодіяльність і чому на ще рік тому прибуткові станції раптом повісили клеймо, журналісти ТСН.Тижня півроку писали в “Укрзалізницю” офіційні запити.

Відповідь визріла нещодавно. В ній згадали часи СРСР, коли українська залізниця перевозила більше мільярда тонн вантажів. Зараз цей потік скоротився до 300 мільйонів тонн. В УЗ кажуть, що така велика мережа сполучення сьогодні – явно завелика та економічно невигідна.

“У нас половина залізничної мережі перевозить приблизно 2% вантажів. Малодіяльні станції – вони вивантажують чи навантажують лише 0,75% вантажів”, – розповів директор з розвитку бізнесу УЗ Андрій Рязанцев.

Та кореспондент ТСН.Тижня Станіслав Ясинський сперечається з управлінцем:

“Уявіть собі людське тіло, яке має систему великих та малих судин. Дрібні судини – капіляри – в пальцях перекачують менше крові, ніж великі артерії. Качати кров через дрібні капіляри серцю так само невигідно, як УЗ возити вагони до малодіяльних станцій. Та чи можемо ми відмовитися від пальців рук та ніг, бо серцю це вигідно?”  

Андрій Рязанцев продовжує пояснювати логіку Укрзалізниці:

“Раніше було легко їздити до кожної хати залізничними вагонами. Але коли сьогодні ми маємо забезпечити всю мережу, то, безумовно, ми шукаємо внутрішньої оптимізації”.

Тобто раніше залізниця була соціальним проектом, який своєю мережею зшивав державу, а тепер вона повинна стати прибутковим бізнесом.

“Ми, як менеджери, зобов’язані знаходити рішення, які дозволять в умовах обмеженого ресурсу забезпечити максимально ефективні перевезення”, – каже представник УЗ.

Обмежений ресурс – це, в основному, тепло- та електровози, які в “Укрзалізниці” нагадують металобрухт і яких катастрофічно мало. Вони просто не встигають вивозити ці кілька вагонів з невеликих підприємств. Адже перші на черзі – великі компанії. Ось звідки виросла пухлина малодіяльності. Економія та оптимізація, оплатити які залізниця пропонує місцевим бюджетам, це проста логіка бухгалтерських звітів, у яких не вказані  десятки помираючих регіонів, що перетворяться в сотні.

Про іншу версію цих подій кореспонденти ТСН.Тиждень навіть не здогадувались, поки не поспілкувались з Валерієм, який керує станцією Клавдієво на Київщині та очолює маленьку на достатньо незалежну профспілку залізничників. Він називає малодіяльну  “оптимізацію”  не інакше, як спланованим  злочином.

“На кого це розраховано? Це обман. Просто махінації, – говорить він. – Думаю, задача стояла – зменшити вартість активів залізничного транспорту. Для того, щоб потім його дешевше приватизувати. Зробити цю станцію нерентабельною умовно. Адже, як вона може бути нерентабельною насправді, якщо є 3-4 клієнти, які на ній обслуговуються і вона приносить прибуток. Тому вони роблять її умовно неприбутковою, а потім задешево продають”.

Якщо ця версія справдиться, цю історію повинні розглядати вже не журналісти, а НАБУ та СБУ. Тому що мова не лише про економічні збитки, а й про ризик посилення сепаратизму в цілій низці регіонів, в яких ампутація транспортного сполучення та масове розорення бізнесу може породити зовсім не патріотичні ідеї. 

Станіслав Ясинський, Андрій Вєтошкін, Ігор Сулій, Роман Крюков

Залишити відповідь

ukUkrainian