“Я можу стверджувати, що в Криму жодного дня не було проукраїнської влади” – колишній політв’язень

У Belle Vue сьогодні відбувається незвичний захід. До Чернівців приїхали правозахисники, колишні політв’язні та родичі полонених. Вони тут, щоб поділились історіями та прикладами безправ’я і залякування, які чинить Російська Федерація і окупаційна влада на Кримському півострові.

У залі небагато людей, більшість з них – студенти.

Першим своєю історією ділиться колишній політв’язень, заступник голови Меджлісу кримськотатарського народу Ільмі Умеров. Уже з перших слів у мене з ним встановлюється певний зоровий контакт. Я не можу відірвати погляд і прислухаюсь до кожного його слова. Уявляю, як ми переносимось у просторий офіс. Він посміхається, хоча бачу у його очах біль та намагаюсь відчути все, що він пережив.

Перше, що хочу дізнатись – якомога більше про нього. Тому й вирішила розпочати з життєпису.

Я народився в Узбекистані, куди у 1944 році був поголовно депортований весь кримсько-татарський народ. Повернувся у Крим у 1988 році. Завжди займав активну життєву позицію і є активістом кримсько-татарського національного руху, заступником голови Меджлісу кримськотатарського народу з 1991 року. У різні часи я займав різні доволі високі посади в Криму.

А які саме посади Ви займали?

Протягом 20-ти років був українським держслужбовцем: був віце-прем’єром в Уряді, віце-спікером у парламенті і останні 9 років до 2014 року був головою Бахчисарайської районнної державної адміністрації.

Як Ви вважаєте, що призвело до анексії Криму?

Я можу з упевненістю сказати, що в Криму при українській владі жодного дня не було проукраїнської політики. Це дуже серйозний промах України, який дозволив російській владі анексувати, окупувати півострів.

• 

Розкажіть, як насправді відбувалась анексія?

У 2014 році, коли розпочались реальні процеси, які згодом переросли у анексію. Я опинився єдиним з керівників на Кримському півострові, який виступив проти референдуму і закликав людей не брати у ньому участь.

16 березня відбувся так званий референдум, чи псевдореферендум, як ми його називаємо. Його провели під наглядом дуже великої кількості воєнних. 18 березня Кримський півострів приєднали до Російської Федерації. Володимир Путін у той же день підписав Указ і цей день у росіян вважається днем повернення Криму. Насправді, це день анексії Криму. Не Україна напала на Росію, не Україна анексувала частину Росії, а Російська Федерація здійснила акт агресії, ввівши війська і провівши псевдореферендум, прийшявши відповідну угоду Держдумі і таким чином Крим опинився під Російською владою.

Які першочергові дії проводила російська влада після референдуму?

Як тільки ця влада встановилась на півострові, почалися репресії. Розпочались вони із заборони звичних для нас заходів, із закриття будь-яких непідвладних лояльних ЗМІ. Так, не отримав ліцензію жоден засіб масової інформації, де керівництво вирішило не підкорятись новій владі.

За що проти Вас порушили кримінальну справу?

Проти мене була порушена кримінальна справа за статтею, яка була прийнята уже після окупації Криму. Тобто статтю змінили спеціально, щоб позбутись людей, які були нелояльні до російської влади у Криму. Такі кримінальні справи я знаю три. Одна з них порушена проти відомого журналіста Миколи Семена, друга – проти колишнього начальника міліції Феодосії і третя – проти мене. Точніше, першу справу розбудили проти мене через те, що я, будучи держслужбовцем не признав цю анексію. Стаття звучить так “Публічні заклики до порушення територіальної цілісності Російської Федерації”.

• 

Що відбувалось під час судового процесу і чи намагались на Вас тиснути, щоб переконати змінити свою позицію щодо російської влади?

Під час судового процесу я неоднократно говорив, що мені незрозуміло, чому, говорячи про українську територію, кажуть про порушення територіальної цілісності Російської Федерації. Адже Росія ж сама порушила, перехопивши територію другої держави. І, по-суті, я виступав за відновлення територіальної цілісності як України, так і Росії.

По ходу слідства мене змусили пройти психіатричну експертизу. Я порадився з адвокатами і вияснив, що за цією статтею психіатрична експертиза не передбачена, тобто це не обов’язково. Просто вони використовували психіатрію, як метод пригнічення волі, свідомості людини.

За рішенням суду мене примусили пройти психіатричну експертизу. Впродовж 21 дня я знаходився у психіатричній клініці серед сотні хворих у відділенні закритого типу. Я не буду розказувати подробиці, адже там були жахливі умови.

І чим все закінчилось?

Після того, як слідство закінчилось, справу передали в суд. Суддя розглядав справу впродовж року. Прокурор просив 3,5 роки умовно, суддя присудив два роки реального терміну.

Але одразу після того, як прозвучав цей вирок, турецький та російський президенти домовились, щоб мене і ще одного чоловіка звільнили.

Розкажіть більше про звільнення. Як все проходило та чому, на вашу думку, Путін все таки вирішив Вас відпустити?

Уже через 3-4 тижні після нашого звільнення у турецьких ЗМІ повідомили про те, що нас обміняли на двох кілерів, вбивць – громадян РФ, які знаходились у турецьких тюрмах за те, що вбили журналіста чеченського походження у Стамбулі. У цьому випадку Путін не зміг реалізувати ідею, що він здійснив гуманний акт. Насправді відбувся банальний обмін.

Ви, напевно, маєте зв’язок із кримськими татарами, які зараз проживають у Криму. Яка зараз там ситуація?

Кримінальні та адміністративні справи, обшуки, облави, затримання і арешти перетворились у звичайну справу. Для багатьох людей відвідування судів, підтримка тепер уже політичних в’язнів перетворилась у частину життя. Суди йдуть без перестанку.

У Криму велика кількість серед засуджених і затриманих кримських татар (до 70% населення серед політичних ув’язнених). Зараз після звільнення 35 політв’язнів кримські татари складають 90% ув’язнених.

Звичайні люди можуть розмовляти на кухні, що вони не признають російську владу. Якісь приховані свідки доносять про це і людина отримує 20-річний термін.

Крім того у Криму відбуваються викрадення людей. Ми переконані, що у цьому бере участь сьогоднішня влада. Більше 40 людей викрадені, 16 з них – пропали безвісти, 6 – через деякий час знайдені вбитими. Ось така наразі ситуація у Криму.