ВР ухвалила в другому читанні Виборчий кодекс (3112-1).
За проголосували 230 народних депутатів при мінімально необхідних 226, повідомляє кореспондент Укрінформу.
Ухвалений документ поєднує п’ять чинних законів: “Про вибори народних депутатів України”, “Про вибори Президента України”, “Про місцеві вибори”, “Про Центральну виборчу комісію” і “Про Державний реєстр виборців”. Він складається з трьох книг – загальні засади проведення всіх виборів, загальнонаціональні вибори (президентські та парламентські) та порядок проведення місцевих виборів.
Як пояснював керівник робочої групи, що працювала над проектом кодексу, Олександр Черненко, Виборчий кодекс визначає, що партійний з’їзд за присутності не менш як 200 делегатів затверджує загальнодержавний виборчий список і висуває кандидатів у депутати. Цей список має бути поділений на 27 регіональних списків відповідно до кількості виборчих регіонів. При цьому кожен кандидат має бути віднесений як до загальнодержавного, так і одного з регіональних округів. За кожним із регіональних округів має бути закріплено не менше п’яти кандидатів. Їх черговість у загальнодержавному та регіональних списках також визначає з’їзд.
Партія може звернутися до Центральної виборчої комісії щодо скасування рішення про реєстрацію кандидата не пізніш як за 20 днів до дня голосування.
Аналогічно до норм чинного виборчого законодавства, черговість партій визначається їх порядкових номером, визначеним ЦВК під час жеребкування. Порядковий номер в офіційному переліку не може бути змінений.
В ухваленому кодексі зазначається, що партіям, які мають фракції в поточному скликанні Верховної Ради, надається пріоритетне та гарантоване право на представлення однієї особи у виборчих комісіях. Усі інші партії, які зареєстрували кандидатів, подають своїх представників і їх визначають уже шляхом жеребкування.
Закордонні дільниці так само формуються партіями. У випадках, коли партії недостатньо подали кандидатів, участь у формуванні закордонних дільниць може брати Міністерство закордонних справ.
На виборчому бюлетені буде вказано назва виборів, номер виборчого округу або регіону, три “віконця” для цифр з трафаретами, куди виборець вписуватиме номер партії, за яку він хоче проголосувати. У бюлетені зазначається порядковий номер партії, за яку виборець віддає голос. Нижче за бажанням громадяни можуть вказувати номер кандидата, якого хочуть підтримати виключно від тієї ж партії, за яку голосують. Виборець не може вписати кандидата від іншої партії. Якщо виборець не заповнив це поле, значить, він погоджується з тим порядком кандидатів, який запропонувала партія. Передбачається, що кабінка для голосування буде обладнана стендами із зазначенням номерів усіх партій, а також кандидатів від конкретної партії в певному регіональному списку.
Бюлетені визнаються недійсними, якщо на них не вказано номер партії, яку підтримує виборець, або вписаний неіснуючий порядковий номер партії.
Підраховуючи голоси виборців, дільничні виборчі комісії, перш за все, визначають кількість голосів за кожну партію. На наступному етапі, згідно із Виборчим кодексом, відбуватиметься підрахунок голосів за конкретних кандидатів у списках кожної з партій. Після завершення процесу підрахунку ДВК складають протокол.
Далі ДВК мають вирахувати виборчу квоту (“ціна мандата”) — кількість голосів виборців, необхідних для отримання одного депутатського мандата при встановленні результатів виборів. Виборча квота обчислюється як ціла частина результату ділення загальної кількості голосів, поданих на підтримку усіх партій, на загальну кількість депутатських мандатів, що дорівнює кількісному складу Верховної Ради або відповідної обласної, міської ради.
Після цього для визначення кількості мандатів, отриманих “прохідними” політсилами в регіонах, комісії ділять кількість голосів, відданих за кожну з них, на “ціну мандату”. Ці мандати в регіонах розподіляються між тими кандидатами, які набрали в регіональному списку найбільше голосів у відсотках. У випадку якщо виборці не підтримали конкретних кандидатів, а проголосували винятково за партію, то мандати розподіляються в затвердженому партією порядку.
Результати виборів встановлює ЦВК. На підставі протоколів, які приходять із ДВК, комісія рахує, перш за все, скільки голосів набрала кожна партія. Партії, що подолали прохідний бар’єр по всій Україні, беруть участь у розподілі мандатів.
Ухвалений Виборчий кодекс не буде застосовуватися на позачергових парламентських виборах 21 липня 2019 року, а набуде чинності 1 грудня 2023 року і буде діяти на наступних чергових виборах.
Як повідомлялося, проєкт Виборчого кодексу, що передбачає запровадження пропорційної виборчої системи з відкритими партійними списками на виборах народних депутатів, а також зміну виборчої системи на місцевих виборах (№ 3112-1), ухвалений 7 листопада 2017 року у першому читанні.
29 травня 2019 року профільний комітет ВР рекомендував парламенту розглянути проєкт Виборчого кодексу в другому читанні.
6 червня парламент розпочав розгляд проєкту Виборчого кодексу (№ 3112-1) в другому читанні, до якого було подано 4568 поправок.
Народні депутати понад місяць розглядали поправки до кодексу, яких було внесено 4568. За словами Голови Верховної Ради Андрія Парубія, Виборчий кодекс – наймасштабніший законопроєкт парламенту VIII скликання.
Останні коментарі