Реалії Чернівецьких гуртожитків

Гуртожиток – це місце, де минають студентські роки, з’являються нові друзі, знаходять перше кохання. Тут потрібно ділитися кімнатою та їжею, рятувати одне одного конспектами, мінятися одягом задля вдалої вечірки чи побачення подруги. А ще постійно зайняті плити на кухні та музика сусідів лунає гучніше, ніж власні думки. Проте, усі гуртожитки чимось відрізняються одне від одного. Напевно, так стається через різноманітність контингенту, який у них проживає та, мабуть, через професію.

Чернівецькі гуртожитки ще ззовні вражають своїм стилем «хрущовки», але й в середині нічим не відрізняються. Хіба що, автоматом для води, адже це розумний комерційний хід. Тому, що у гуртожитках часто відключають воду і всі студенти шикуються у довгу чергу по воду, як слони до водопою. Мені здається, що саме в таких ситуаціях завідувачі гуртожитку повинні вимагати відсоток у постачальників води.

А кімнати у гуртожитках – це щось, щось не дуже чисте та зручне. У кімнаті є вікно, двері, шафа, ліжка на пружинках та стіл, а якщо пощастить або якщо внести маленьку пожертву, то буде холодильник, шафа з дверима та ще й ліжко, яке не розвалюється при одному подиху на нього. Крім того, у гуртожитках є така функція як VIP-кімната – це досить не часте задоволення. Зазвичай, такі кімнати славляться двоярусними ліжками, новими столами, шафами та стільцями, але то, як-то кажуть, для обраних.

Коли заходиш на кухню і бачиш гори сміття, а весь стіл закладений зіпсованою їжею, то задумуєшся над стереотипом, що всі студенти бідні та їдять одну мівіну, але ні. Студенти їдять піци, суші, різні фрукти та п’ють багато кока-коли.

Крім одногрупників та однокурсників, у студентів є ще один вид друзів – це таргани. Вони не ображаються, якщо не даси списати, не заважають спати вночі та неперебірливі у їжі. Проте, з такими друзями виникають певні труднощі: вони можуть лазити по твоєму тілі, коли ти спиш, сидіти у твоєму холодильнику або у твоїй тарілці або просто падати на тебе зі стелі, такий собі кислотний дощ із тарганів. І часто із ними ведуться баталії стосовно їжі: чи тарган швидше залізе в тарілку чи ти швидше її забереш. Крім того, у тарганів із гуртожитків є власне житло – це газові духовки. Замість того, щоб спекти картоплю, там можна спекти тільки таргана.

Ще однією пам’яткою культури у гуртожитку вважається душ, адже щоб туди потрапити потрібно пройти столітню війну, а ворог у тебе не простий – злі дівчата, які готові вбити за місце під душем. Проте, серед усіх хто чекає, знаходяться двоє таких, хто окуповує чоловічий душ. І тоді жертв в гонитві за чистотою стає ще більше.

Тому, щоб гуртожиток не здавався пеклом, варто з’їздити у Чорнобиль, зробити всі щеплення та бути до нього фізично та морально готовим.

Фото та текст Руслани Рудик